юридичний

-а, -е.

1) Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. || Пов'язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства, юриспруденції. || Признач. для підготовки юристів.

••

Юриди́чні гара́нтії — законодавчо закріплені засоби охорони суб'єктивних прав громадян і організацій, способи їх реалізації, а також засоби забезпечення законності і охорони правопорядку, інтересів особистості, суспільства і держави.

2) Який має офіційне право на що-небудь.

3) Прикм. до юрист. || Який складається з юристів.

••

Юриди́чна консульта́ція — відділення колегії адвокатів, завданням якого є подання допомоги населенню з правових питань.

Юриди́чна осо́ба — організація, підприємство, установа, окремий індивід, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді.